прокучивавший
participleparticiple active past of проку́чивать
- 1.
squandering, wasting, prodigal
Брат, прокучивавший семейное состояние, в итоге остался ни с чем.
The brother, who was squandering the family fortune, ended up with nothing.
Examples
Declension
| прокучивавш- | ||||
| mmasculine | ffeminine | nneuter | plplural | |
|---|---|---|---|---|
| Nom.Nominative | -ий прокучивавший | -ая прокучивавшая | -ее прокучивавшее | -ие прокучивавшие |
| Gen.Genitive | -его прокучивавшего | -ей прокучивавшей | -его прокучивавшего | -их прокучивавших |
| Dat.Dative | -ему прокучивавшему | -ей прокучивавшей | -ему прокучивавшему | -им прокучивавшим |
| Acc.Accusative | -его -ий прокучивавшего прокучивавший | -ую прокучивавшую | -ее прокучивавшее | -их -ие прокучивавших прокучивавшие |
| Inst.Instrumental | -им прокучивавшим | -ей -ею прокучивавшей прокучивавшею | -им прокучивавшим | -ими прокучивавшими |
| Prep.Prepositional | -ем прокучивавшем | -ей прокучивавшей | -ем прокучивавшем | -их прокучивавших |



















