прокучивавший
participleparticiple active past of проку́чивать
- 1.
squandering, wasting, prodigal
Брат, прокучивавший семейное состояние, в итоге остался ни с чем.
The brother, who was squandering the family fortune, ended up with nothing.
Examples
Купец, прокучивавший всё наследство, разорился за год.
The merchant, who had squandered his entire inheritance, went bankrupt within a year.
Declension
| прокучивавш- | ||||
| mmasculine | ffeminine | nneuter | plplural | |
|---|---|---|---|---|
| Nom.Nominative | -ий прокучивавший | -ая прокучивавшая | -ее прокучивавшее | -ие прокучивавшие |
| Gen.Genitive | -его прокучивавшего | -ей прокучивавшей | -его прокучивавшего | -их прокучивавших |
| Dat.Dative | -ему прокучивавшему | -ей прокучивавшей | -ему прокучивавшему | -им прокучивавшим |
| Acc.Accusative | -его -ий прокучивавшего прокучивавший | -ую прокучивавшую | -ее прокучивавшее | -их -ие прокучивавших прокучивавшие |
| Inst.Instrumental | -им прокучивавшим | -ей -ею прокучивавшей прокучивавшею | -им прокучивавшим | -ими прокучивавшими |
| Prep.Prepositional | -ем прокучивавшем | -ей прокучивавшей | -ем прокучивавшем | -их прокучивавших |



















