заворча́вший
participle active past of заворча́ть
who started to grumble, who started to growl, having grumbled, having growled
Заворчавший медведь поднял морду.
The bear, which started to growl, raised its snout.
Declension
| заворча́вш- | ||||
| mmasculine | ffeminine | nneuter | plplural | |
|---|---|---|---|---|
| nom.nominative | -ий заворча́вший | -ая заворча́вшая | -ее заворча́вшее | -ие заворча́вшие |
| gen.genitive | -его заворча́вшего | -ей заворча́вшей | -его заворча́вшего | -их заворча́вших |
| dat.dative | -ему заворча́вшему | -ей заворча́вшей | -ему заворча́вшему | -им заворча́вшим |
| acc.accusative | -его -ий заворча́вшего заворча́вший | -ую заворча́вшую | -ее заворча́вшее | -их -ие заворча́вших заворча́вшие |
| inst.instrumental | -им заворча́вшим | -ей -ею заворча́вшей заворча́вшею | -им заворча́вшим | -ими заворча́вшими |
| prep.prepositional | -ем заворча́вшем | -ей заворча́вшей | -ем заворча́вшем | -их заворча́вших |






















