святи́тель
- 1.
saint
Declension
| singular | plural | |
|---|---|---|
| nom.nominative | святи́тель | святи́тели |
| gen.genitive | святи́теля | святи́телей |
| dat.dative | святи́телю | святи́телям |
| acc.accusative | святи́теля | святи́телей |
| inst.instrumental | святи́телем | святи́телями |
| prep.prepositional | святи́теле | святи́телях |
Word familyсвяти́тьPRO
- святи́тьconsecrate
- свя́тостьholiness
- посвяти́тьto devote
- святи́лищеshrine; sanctuary
- святи́тельsaint
LockedUnlock full word family
Contributions
anonymous edited translation 9 years ago.
