щепо́ть
- 1.
pinch
Declension
| singular | plural | |
|---|---|---|
| nom.nominative | щепо́ть | щепо́ти |
| gen.genitive | щепо́ти | щепо́тей |
| dat.dative | щепо́ти | щепо́тям |
| acc.accusative | щепо́ть | щепо́ти |
| inst.instrumental | щепо́тью | щепо́тями |
| prep.prepositional | щепо́ти | щепо́тях |
pinch
| singular | plural | |
|---|---|---|
| nom.nominative | щепо́ть | щепо́ти |
| gen.genitive | щепо́ти | щепо́тей |
| dat.dative | щепо́ти | щепо́тям |
| acc.accusative | щепо́ть | щепо́ти |
| inst.instrumental | щепо́тью | щепо́тями |
| prep.prepositional | щепо́ти | щепо́тях |
