дивчи́на
- 1.
girl, lass, maiden
Красивая дивчина шла по улице.
A beautiful girl was walking down the street.
Declension
| singular | plural | |
|---|---|---|
| nom.nominative | дивчи́на | дивчи́ны |
| gen.genitive | дивчи́ны | дивчи́н |
| dat.dative | дивчи́не | дивчи́нам |
| acc.accusative | дивчи́ну | дивчи́н |
| inst.instrumental | дивчи́ной дивчи́ною | дивчи́нами |
| prep.prepositional | дивчи́не | дивчи́нах |
