туни́ка
- 1.
tunic
Declension
| singular | plural | |
|---|---|---|
| nom.nominative | туни́ка | туни́ки |
| gen.genitive | туни́ки | туни́к |
| dat.dative | туни́ке | туни́кам |
| acc.accusative | туни́ку | туни́ки |
| inst.instrumental | туни́кой туни́кою | туни́ками |
| prep.prepositional | туни́ке | туни́ках |
tunic
| singular | plural | |
|---|---|---|
| nom.nominative | туни́ка | туни́ки |
| gen.genitive | туни́ки | туни́к |
| dat.dative | туни́ке | туни́кам |
| acc.accusative | туни́ку | туни́ки |
| inst.instrumental | туни́кой туни́кою | туни́ками |
| prep.prepositional | туни́ке | туни́ках |
