самово́льничавший
- 1.
self-willed, arbitrary, unauthorized, having acted on one's own initiative
Самово́льничавший подпо́лковник был разжа́лован.
The self-willed lieutenant colonel was demoted.
Examples
Самовольничавшие солдаты были наказаны командиром.
The soldiers who had acted on their own were punished by their commander.
Declension
| самово́льничавш- | ||||
| mmasculine | ffeminine | nneuter | plplural | |
|---|---|---|---|---|
| Nom.Nominative | -ий самово́льничавший | -ая самово́льничавшая | -ее самово́льничавшее | -ие самово́льничавшие |
| Gen.Genitive | -его самово́льничавшего | -ей самово́льничавшей | -его самово́льничавшего | -их самово́льничавших |
| Dat.Dative | -ему самово́льничавшему | -ей самово́льничавшей | -ему самово́льничавшему | -им самово́льничавшим |
| Acc.Accusative | -его -ий самово́льничавшего самово́льничавший | -ую самово́льничавшую | -ее самово́льничавшее | -их -ие самово́льничавших самово́льничавшие |
| Inst.Instrumental | -им самово́льничавшим | -ей -ею самово́льничавшей самово́льничавшею | -им самово́льничавшим | -ими самово́льничавшими |
| Prep.Prepositional | -ем самово́льничавшем | -ей самово́льничавшей | -ем самово́льничавшем | -их самово́льничавших |



















